Я, Поліщук Андрій Олександрович, народився та виріс в Ірпені, за адресою вул.Ново-Оскольська проживаю із 1987 року. Тому все моє дитинство  пройшло в лісі. Саме таким містом був Ірпінь — місто в лісі, в справжньому лісі. Особливо той ліс, який був в районі БТР раніше. Це був дивовижний рідкісний ліс з усіх точок зору. Детальніше про я написав у статті «Ландшафтний заказник “Мужеловський”: чому Ірпінь має захистити 4 га лісу на БТР від знищення»

На даний час працюю вчителем інформатики у вечірній школі, що дозволяє приділяти доволі багато часу відстоюванню захисту прав громади ОСНу і міста Ірпінь.

Початок захисту міста Ірпінь

Громадську позицію почав відстоювати із 2016 року, коли навпроти мого будинку почали зводити незаконний багатоквартирний житловий будинок «Прованс2», а останньою краплею виявилася перша спроба знищити останні клаптики унікального лісу, який відповідно до наукових обгрунтувань, які були зроблені Національним університетом ім. Тараса Шевченка та Київським еколого-культурним центром, на звернення Ірпінського міськвиконкому №01-17/3175 від 15.11.07 р, належав до відведення до природо-заповідного фонду.

Цей клаптик унікального лісу —  гідрологічний заказник Криничка — це всього 2 га із більше 30га, які мали б стати унікальним в Україні заповідником! Однак, не дивлячись на його юридичний статус — природо-заповідний заказник, представники виконкому Ірпеня все ж таки захотіли зазіхнути і на нього ...

Стаття з цього приводу «Чи можливе будівництво в заповідній зоні «Криничка»? »

Паралельно із захистом Кринички від незаконої будвельної діяльності, із першого року започаткування «Громадського бюджету міста Ірпінь», розпочав подавати проекти по благоустрою гідрологічного заказника «Криничка» у відповідности до її охоронних обмежень.

Одного разу, спілкуючись із Володимиром Карплюком, він зауважив, що це моя особиста думка, а не думка місцевих жителів, коли я розповідав йому про беззаконня та свавілля, яке відбувається в районі БТР і що його жителі, як і нові його мешканці, так і старожили, дуже хочуть зберегти ліси. Я щиро повірив йому: і дійсно, як він може бути впевнений в тому, що я не вигадую щось?..

Більше того, почали ходити чутки про оновлення генерального плану м.Ірпінь, яким планують забудувати все, що можливо в Ірпені. Тому з’явилася ідея провести громадські слухання щоб зберегти свої квартали садибної забудови від багатоповерхівок, а також зберегти останні залишки лісів та дитячі табори «Ясний», «Дужний», «Сокіл», «Гренада» та інші, що ще лишилися ...

За допомогою Мирослави Свистович, Ірини Оніщук, Марини Глієвої та колишнього директора ДЗОВ «Дружний» я 24 грудня 2017 року о 12:00 у приміщенні актової зали табору Дружний (м. Ірпінь, вул. Давидчука, 48)  організовую Перші Громадські слухання «Планування розвитку території кварталів «Криничка», «Чорний гай», «Дружний» та «БТР» в місті Ірпінь Київської області.  Інформація про них розміщена на сайті ІМР в розділі «Громадські обговорення». Там же знаходиться протокол цих слухань з відповідними рішеннями у форматі PDF.

Окрему подяку я хочу висловити своїм сестрам, які надзвичайно активно і старано допомогали мені тоді і допомогають зараз у всіх моїх громадських ініціативах та заходах — Поліщук Олена Олександрівна та Поліщук Ірина Олександрівна.

Однак ні Володимир Карплюк, ні жоден депутат місцевої Ради  не просто не дослухалися до рішень громадських обговорень, а й навіть їх не розглянули, як це вимагає статут міста Ірпеня, а саме: ст 96 Додаток 3. «Положення про громадські слухання в місті Ірпінь.», в якому в ст.23 «Розгляд рішень громадських слухань». Замість рішення «врахувати», «відхилити», «врахувати частково» на сесії приймається рішення «Прийняти до уваги».  Мої неодноразові зауваження та пропозиції розглянути рішення громадських слухань у відповідності до статуту міста Ірпінь залишилися проігнорованими.

 Активний захист міста Ірпінь

 Далі дивлячись, що представники влади, які обрані владою — жителями міста Ірпінь —  не те щоб ігнорують законні побажання та пропозиції жителів Ірпеня, а й відмахуються від законних вимог місцевих жителів та нахабно порушують їх права, в тому числі у вигляді незаконної забудови не тільки району БТР, а всього міста і це продовжується все більшими і більшими маштабами.

До цього всього добавилося те, що колишній мер Ірпеня в той час запустив маркетинговий слоган «3 роки відродження Ірпеня» і публічно пишався своїми досягненнями та за кожної нагоди постійно розповідав яким він зробив Ірпінь чудовим. Це відверто мене це дістало, оскільки я особисто відчув його «3 роки відродження Ірпеня » на власному житті.

Тому в лютому 2018 року я через ЗМІ, спираючись на факти та законодавство України, намагаюсь показати людям, що мер вводить людей в оману, оскільки відповідно до законодавства все має виглядати зовсім інакше. Для чого опублікував ряд статтей щодо реального стану в районі в якому я живу:

«Гідрологічний заказник «Криничка» яким він має бути з наукової точки зору?» (почитати оригінал в форматі PDF)

«3 роки «відродження» на Ново-Оскольській. Частина1» (почитати оригінал в форматі PDF)

«3 роки «відродження» на Ново-Оскольській. Частина2» (почитати оригінал в форматі PDF)

Оскільки зображення в даних статтях дуже суттєві, але на сайті вони відсутні, тому пропоную ознайомитися з оригінальними статтями в форматі PDF (скоро статті будуть повністю відновлені та викладені для ознайомста на цій сторінці).

Продовження мого шляху незабаром...